День пам'яті і скорботи в Україні відзначається щорічно 22 червня згідно з Указом Президента України "Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні" від 17 листопада 2000 року № 1245.

       Згідно з текстом указу, цей день відзначається "…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941−1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…".

        Це була найжорстокіша  війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, яка тривала кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Щодня гинуло близько 14104 людей. Кожну годину- 588, кожну хвилину -10 людей. Жахлива арифметика...

        Невже ми забули про це? Про всіх тих , хто став для нас прикладом беззавітної любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму? 

       Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. 

       Згідно з постановою, Кабміну було доручено забезпечувати 22 червня кожного року приспущення державного прапору України із чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади та забезпечувати о 10:00 хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів.

       Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу!